Науковий журнал "Біологія тварин" / "The Animal Biology" scientific journal

29/11/2024

Запрошуємо ознайомитися із третім випуском журналу «Біологія тварин» (2024, том 26, №3): https://aminbiol.com.ua/index.php/archive/207-archive/bt-26-3-2024/2166-the-animal-biology-vol-26-no-3-2024

Крім наукових статей, до номера увійшли також матеріали двох конференцій, які відбулися в Institute of Animal Biology NAAS / Інститут біології тварин НААН:

🔸 Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми сучасної біології, тваринництва та ветеринарної медицини», присвяченої 100-річчю від дня народження доктора біологічних наук, академіка УААН, заслуженого діяча науки і техніки України, директора Інституту біології тварин НААН з 1972 по 1993 р. Петра ЛАГОДЮКА;

🔸 ХXII Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених, присвяченої 75-річчю від дня народження доктора ветеринарних наук, професора, члена-кореспондента НААН Ростислава ФЕДОРУКА.

Триває підготовка четвертого випуску, публікація якого запланована наприкінці грудня. Щоб нічого не пропустити, радимо підписатися на наші оновлення 🔔

Також запрошуємо науковців подавати праці до нашого журналу! Розпочинаємо набір статей на 2025 рік, прийом рукописів триває на постійній основі. Творімо українську науку разом! 🧬🧪🔬📖✒️

24/08/2024

12/08/2024

Запрошуємо стати частиною наукової спільноти Інституту біології тварин НААН! 👩‍🎓🔬

❗️ Подати заявку на вступ можна до 31 серпня 2024 року.

Ви мрієте про кар'єру в галузі біології, біохімії чи ветеринарної медицини? Настав ваш час здійснити ці мрії! Інститут біології тварин НААН оголошує набір до аспірантури на 2024-2025 навчальний рік на 📚 Спеціальності:
• 091 Біологія та біохімія;
• 211 Ветеринарна медицина.
🕰️ Форми навчання: • Очна (денна/вечірня), • Заочна.
Приєднуйтесь до нашої наукової спільноти, де ви зможете розвивати свої знання та навички, проводити дослідження і робити внесок у важливі відкриття. Не втрачайте свій шанс стати частиною нашої родини науковців!
📅 Кінцевий термін подачі заявок: 31 серпня 2024 року.
Детальніше: https://www.inenbiol.com/index.php/diialnist/zabezpechennia-osvitnoi-diialnosti/doktorantura-aspirantura/vstup

09/08/2024

Випуск журналу «Біологія тварин» (№2, том 25) доступний за посиланням:

https://aminbiol.com.ua/index.php/206-archive/bt-26-2-2024/2157-the-animal-biology-vol-26-no-2-2024

Триває підготовка наступних випусків журналу. Прийом статей триває на постійній основі. Запрошуємо науковців до публікації, будемо щиро раді співпраці!

06/06/2024

В сучасному світі, де стрес та висока зайнятість є невід’ємною частиною повсякденного життя, енергетичні напої стали не лише засобом задоволення потреби в енергії та підтримки життєвого тонусу, але й символом життєвого стилю, важливим елементом сучасної культури споживання. Вони асоціюються з активним стилем життя, допомагаючи людям відчути себе більш продуктивними та динамічними. Ці напої набули популярності не лише серед молоді, але й серед усіх, хто прагне підтримати свою активність та ефективність протягом дня.

Однак існує інша сторона вживання таких напоїв. Однією з проблем є ризик виникнення серйозних побічних ефектів від їх взаємодії з іншими речовинами або медикаментами. Наприклад, кофеїн, який міститься у багатьох енергетичних напоях, може взаємодіяти з ліками, зокрема антидепресантами, стимулюючи або підсилюючи їхню дію. Діти та підлітки, котрі не вживають або дуже обмежено споживають кофеїн, більш схильні до інтоксикації, оскільки в них відсутня фармакологічна толерантність. Кофеїн має досить сильний стимулювальний ефект на центральну нервову систему, великі дози можуть призвести до підвищеної збудливості, тривоги, панічних атак та навіть проблем із серцем. У дорослих, які регулярно вживають кофеїн, організм розвиває певний рівень толерантності до цього ефекту, тобто для відчуття такого ж рівня стимуляції кількість спожитого кофеїну доводиться збільшувати. Оскільки багато енергетичних напоїв містять також інші стимулювальні речовини (таурин, гуарана, женьшень тощо), поєднання цих компонентів може підсилити їхню взаємодію та вплив на організм. Отже, комбіновані ефекти кофеїну з іншими складниками енергетичних напоїв дають підставу для серйозної стурбованості.

Гемоглобін відіграє провідну роль в адаптації організму до токсичних впливів, оскільки виконує декілька важливих функцій, серед яких — забезпечення киснево-транспортної функції та регуляція кислотно-основного балансу. У своїй праці Х. Ю. Парцей та Г. М. Ерстенюк поставили за мету дослідити динаміку змін рівня загального гемоглобіну і його форм, зокрема окси-, карбокси-, сульф-, мет- та дисгемоглобіну за умов споживання енергетичного напою (Partsei KY, Ersteniuk HM. The study of hemoglobin forms under the conditions of energy drink consumption. Bìol Tvarin. 2024; 26 (1): 40–44. DOI: 10.15407/animbiol26.01.040).

Детальніше: https://aminbiol.com.ua/index.php/ua/arkhiv/204-arkhiv/bt-26-1-2024-ua/2131-doslidzhennia-form-hemohlobinu-za-umov-spozhyvannia-enerhetychnoho-napoiu

Весь випуск журналу «Біологія тварин» (2024, том 26, №1) доступний за посиланням: https://aminbiol.com.ua/index.php/ua/arkhiv/204-arkhiv/bt-26-1-2024-ua/2138-biolohiia-tvaryn-tom-26-1-2024

Прийом наукових статей до наступних випусків триває на постійній основі. Запрошуємо до публікації!

22/03/2024

Сьогодні більшість країн світу, зокрема Україна, зазнають значних економічних збитків через проблеми підвищених температур у різних технологічних процесах вирощування сільськогосподарських тварин. На жаль, в умовах глобального потепління проблема лише загострюватиметься, адже протягом наступних десятиліть прогнозують зростання частоти кліматичних аномалій, змін і коливань. Порушення температурного режиму нерідко призводить до теплового стресу, який негативно впливає на здоров’я тварин, їхню відтворювальну здатність і продуктивні показники.

Тепловий стрес — це стан, за якого тварини не можуть підтримувати баланс між утворенням і виділенням тепла. Птиця особливо сприйнятлива до нього через свої біологічні особливості — інтенсивний рівень метаболізму, підвищене тепловиділення, швидкий ріст, високий рівень продуктивності, брак потових залоз і густий пір’яний покрив, а в умовах промислового птахівництва все це посилюється щільним утриманням поголів’я. Висока температура навколишнього середовища відіграє головну роль серед причин теплового стресу. Термонейтральний діапазон для оптимального росту курей становить 18–21°C, а для курей-несучок — 21–28°C; хоча є дані, що для птиці будь-яка температура понад 25°C провокує тепловий стрес.

Коли організм птиці намагається підтримувати тепловий гомеостаз, у ньому підвищується рівень активних форм кисню (ROS). ROS — частково відновлені кисневі метаболіти (наприклад, супероксид-аніони, перекис водню та гідроксильні радикали). Окиснені молекули відтягують електрони від інших молекул, що призводить до ланцюгової реакції, яка, якщо її не контролювати, може спричинити значні пошкодження тканин. Підвищене вивільнення ROS посилює старіння м'язів, деградацію білків, порушує функцію мітохондрій, знижуючи аеробний метаболізм жиру і глюкози, що в підсумку дає погану якість м'яса курей. ROS мають високу реакційну здатність і можуть модифікувати біологічно активні клітинні макромолекули, зокрема білки, ліпіди та нуклеїнові кислоти.

Як наслідок, організм входить у стадію оксидативного стресу (OS) — диспропорції між антиоксидантами та вільними радикалами в системі організму. Антиоксиданти (АО) — це речовини, які запобігають окисненню інших молекул, тоді як вільні радикали — це молекули, що містять активний кисень і, навпаки, спричиняють окиснення клітинних молекул. Крім того, оксидативний стрес може змінювати окисно-відновну рівновагу кількох клітинних пар — наприклад, відновленого глутатіону (GSH) та глутатіон дисульфіду (GSSG), що призводить до зміненої експресії ключових ензимів у детоксикації, антиоксидантному захисті, клітинних переходах, запальних реакціях тощо.

Організм захищається від несприятливого впливу ROS за допомогою двох важливих механізмів — це регуляція проникності мембран та антиоксидантна система (AOS), котра захищає клітини від окисного пошкодження білків, ліпідів і ДНК. До біохімічних елементів AOS належать як неферментативні низькомолекулярні складові — наприклад, вітамін С, відновлений глутатіон (GSH) і сечова кислота, так і ферментативні високомолекулярні речовини — наприклад, супероксиддисмутаза (SOD), глутатіонпероксидаза (GSH-Px), глутатіонредуктаза (GR), каталаза (CAT). Фермент SOD поглинає супероксидний радикал, який є життєво важливим для створення захисного механізму проти ROS. Він відповідає за дисмутацію вільних радикалів до перекису водню; після цього глутатіонпероксидаза та каталаза розщеплюють перекис водню на молекули води та кисню, таким чином роблячи радикали неактивними.

Сучасне птахівництво потребує поглибленого дослідження фізіологічних і біохімічних механізмів впливу теплового стресу на різні ланки метаболізму курей, пошуку біохімічних маркерів теплового стресу, способів його пом’якшити та зменшити негативні впливи. У своєму дослідженні Д. Передерій поставила за мету дослідити стан окремих параметрів глутатіонової системи — вміст відновленого глутатіону (GSH), активність глутатіонпероксидази (GPxs), глутатіонредуктази (GR), а також вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів — TBA-активних продуктів і гідропероксидів ліпідів (LOOH) у гомогенатах печінки курей за нормальних температурних умов і теплового стресу, змодельованого в умовах віварію (Perederiy DB. The influence of heat stress on the antioxidant protection glutathione link and the content of lipid peroxidation products in chicken liver. Bìol. Tvarin. 2023; 25 (4): 51–57. DOI: 10.15407/animbiol25.04.051).

Детальніше: https://aminbiol.com.ua/index.php/archive/202-archive/bt-25-4-2023/2124

Весь випуск журналу «Біологія тварин» (2023, том 25, №4) доступний за посиланням: https://aminbiol.com.ua/index.php/archive/202-archive/bt-25-4-2023/2116-the-animal-biology-vol-25-no-4-2023

Прийом наукових статей до наступних випусків триває на постійній основі. Запрошуємо до публікації!

08/02/2024

Генетичний відбір для зниження захворюваності може допомогти власникам свиноферм перейти до вирощування підсвинків і кнурів. Одним із поширених недоліків вирощування підсвинків є характерний неприємний «запах кнура», який з’являється у розігрітому м’ясі чи жирі. Основними сполуками цього запаху є андростенон, скатол та індол.

Поліморфізм Asp298Asn гена MC4R (c.1426 A>G) впливає на економічний показник швидкості росту та відгодівельну продуктивність комерційних ліній свиней. Оскільки поліморфізм Asp298Asn корелює з концентрацією андростенону, скатолу та індолу, то можливе використання його як молекулярного ДНК-маркера для генетичного відбору з метою зниження рівня запаху у м’ясі та салі свинок дозволить встановити, які алелі та генотипи загалом будуть визначені як бажані у маркерному розведенні гібридних свиней.

Дослідниця Є. Почерняєва зі співавт. поставила за мету оцінити, чи можливий генетичний відбір у бік нижчих рівнів запаху кнура за допомогою використання цього маркера у гібридних свинок, та оцінити кореляцію показників продуктивності із запахом. Мета дослідження полягала в перевірці, чи існують зв’язки між варіаціями в гені MC4R з ознаками продуктивності відгодівлі в промисловій місцевій популяції та імунологічно кастрованих свинок в Україні на основі популяційно-генетичної мінливості.

Детальніше: https://aminbiol.com.ua/index.php/ua/200-arkhiv/bt-25-3-2023-ua/2093-asotsiatsiia-polimorfizmu-asp298asn-hena-mc4r-z-vidhodivelnoiu-produktyvnistiu-v-imunolohichno-kastrovanykh-ta-natyvnykh-svynok

Фото: CC BY-SA 3.0, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=14841901

26/12/2023

Щиро вітаємо Вас з Різдвом Христовим та прийдешнім Новим 2024 роком!

Дякуємо всім авторам, рецензентам, партнерам, які співпрацювали з нами у цьому році. Бажаємо Вам нових успіхів і здійснення всіх задумів у році прийдешньому! Сподіваємося на подальшу плідну співпрацю на благо і розвиток української науки!

Дякуємо нашим Збройним Силам, які тримають небо над нашими головами, дають нам змогу працювати і розвиватися, своїм подвигом і самопожертвою наближають мир. Хай цей рік стане роком Перемоги України, її відновлення та розвитку!

12/12/2023

Сіркоорганічні сполуки — це природні сполуки, які містяться в різних видах Allium (цибуля, часник), відомі завдяки широкій біологічній активності — антимікробній, антиоксидантній, протизапальній, протидіабетичній, антиканцерогенній та спазмолітичній. Ці сполуки привернули увагу агрохарчової промисловості як потенційні альтернативи синтетичним консервантам. Однак перед широким використанням їх у харчовій промисловості необхідно оцінити їхню безпеку відповідно до вказівок Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA).

Тіосульфонати — клас хімічних сполук, які містять сульфонатну і тіосульфонатну групу. Ці сполуки мають потенційне застосування в різних сферах, зокрема у промисловості (виробництво пластмас, фарб, миючих засобів, фармацевтичних препаратів та інших продуктів; у промислових процесах як стабілізатори, антиоксиданти, регулятори pH, інгібітори корозії тощо), електрохімії (як електроліти в акумуляторах, електролітичних процесах та інших електрохімічних застосуваннях), агрохімії (як фунгіциди, інсектициди та гербіциди), фармакології (деякі тіосульфонати досліджують як протипухлинні засоби через їхню здатність впливати на ріст і проліферацію ракових клітин; крім того, деякі тіосульфонати продемонстрували протизапальну та антиоксидантну активність, що може бути корисним у лікуванні захворювань, пов’язаних з окислювальним стресом). У вивченні потенційного застосування цих сполук важливо також враховувати їхню токсичність, вплив на навколишнє середовище та безпеку використання.

У вивченні тіосульфонатів дослідження антиоксидантної системи нирок і селезінки дозволяє оцінити, чи можуть ці сполуки провокувати окислювальний стрес і пошкодження клітин у цих органах. Дослідження можуть охоплювати вимірювання рівнів антиоксидантів — таких, як глутатіон, супероксиддисмутаза (SOD), каталаза та інші антиоксидантні ферменти, а також оцінку рівнів окисних маркерів — малонового діальдегіду (MDA) або активних форм кисню (ROS). У нашому дослідженні ми досліджували радикальну та антирадикальну активність S-етил-4-амінобензолтіосульфонату (ETS), S-аліл-4-амінобензолтіосульфонату (ATS) і S-аліл-4-ацетиламінобензолтіосульфонату (AATS) in vivo, щоб встановити взаємозв'язок між їхньою структурою і діяльністю.

З огляду на вказане вище, вчені Н. М. Любас і І. Я. Олійник ставили за мету дослідити вплив різних сірковмісних сполук, зокрема ETS, ATS та AATS, на систему антиоксидантного захисту в нирках щурів.

Детальніше: https://aminbiol.com.ua/index.php/ua/200-arkhiv/bt-25-3-2023-ua/2094-rol-oliinykh-rozchyniv-tiosulfonativ-u-moduliatsii-antyoksydantnykh-pokaznykiv-u-nyrkakh-shchuriv

Весь випуск журналу «Біологія тварин» (2023, том 25, №3) доступний за посиланням: https://aminbiol.com.ua/index.php/ua/arkhiv/200-arkhiv/bt-25-3-2023-ua/2090-biolohiia-tvaryn-tom-25-3-2023

Прийом наукових статей до наступних випусків триває на постійній основі. Запрошуємо до публікації!

08/11/2023

Медоносна бджола (Apis mellifera), окрім забезпечення продуктами бджільництва, відіграє важливу роль у збереженні біорізноманіття, стабільності екосистеми та сільськогосподарського виробництва завдяки запиленню ентомофільних рослин. Значні втрати популяції бджіл за останні десятиліття створили загрозу для екосистеми та продовольчої безпеки країни. Тому науковці та бджолярі зацікавлені у вивченні факторів, які впливають на опірність організму, функціональний стан його систем і загальну продуктивність бджіл, а також у розробленні засобів і методів, які стимулюватимуть розмноження, підвищуватимуть стійкість бджіл до різних збудників хвороб, захищатимуть їх від несприятливих умов навколишнього середовища.

Захисні реакції медоносної бджоли охоплюють клітинні та гуморальні реакції, які поєднують взаємопов’язані системи, зокрема антибактеріальні пептиди, гемаглютиніни, фенолоксидазу та антиоксидантні системи (АОС). В нормальних умовах існує баланс між утворенням активних форм кисню (АФК) і антиоксидантними процесами. Оксидативний стрес виникає, коли утворення АФК перевищує здатність антиоксидантного захисту видаляти токсичні речовини. Причиною погіршення здоров'я бджіл і навіть загибелі цілих колоній є впливи абіотичного та біотичного походження, а також наслідки антропогенної діяльності: низька температура; патогенні мікроорганізми у вуликах; дефіцит, погіршення або раптова зміна кормової бази; пестициди, які застосовують для боротьби зі шкідниками різних культур. Ці фактори сприяють надлишковій генерації АФК в організмі бджіл, що призводить до розвитку оксидативного стресу. Активні форми кисню можуть вступати в реакцію з поліненасиченими жирними кислотами ліпідних мембран та індукувати перекисне окислення ліпідів (ПОЛ), впливаючи на фізіологічну функцію клітинних мембран. Кінцевим продуктом цих реакцій є малоновий діальдегід (МДА) — маркер ПОЛ і, як наслідок, оксидативного стресу.

Існує тенденція до вивчення нових ефективних засобів для боротьби з хворобами та оздоровлення медоносних бджіл саме природного походження, механізми дії яких відрізняються від синтетичних речовин і ліків завдяки активації захисних реакцій організму на фізіологічному рівні, що дозволяє уникнути багатьох побічних ефектів. Особливої уваги заслуговують дослідження пробіотиків, антибактеріальні та протигрибкові властивості яких зумовлені високою антагоністичною активністю щодо спектру патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів, а також можливістю їх синергічного поєднання з мікроелементами. До того ж збалансована структура кишкової бактеріальної мікрофлори медоносних бджіл є основою їх фізіологічного росту, розвитку, розмноження, посилення імунної відповіді та стійкості до дії патогенів. Життєдіяльність організму медоносних бджіл залежить також від мінерального живлення, яке впливає на обмінні процеси на рівні тканин, органів і систем, на життєздатність і опірність організму. Додавання до корму окремих елементів (Co, Ge, Se, Cr, Ni) як стимуляторів обміну речовин органічного та неорганічного походження в різних дозах впливає на корекцію фізіолого-біохімічних процесів в організмі бджіл.

У своїй праці А. З. Пилипець, М. Я. Співак, Р. С. Федорук зі співавт. досліджували вплив пробіотичного препарату Lastobasillus сasei IMV B-7280 у поєднанні з різними дозами цитрату германію на ліпідний склад та вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів в організмі бджіл (Pylypets AZ, Spivak MY, Fedoruk RS, Tsap MM, Kovalchuk II, Romanovyсh MM. Lipid composition and peroxidation products in the body tissues in bees under the action of different doses of nanotechnological Ge citrate and the probiotic Lactobacillus casei В-7280. Bìol. Tvarin. 2023; 25 (1): 20–26. DOI: 10.15407/animbiol25.01.020).

Детальніше: https://aminbiol.com.ua/index.php/ua/arkhiv/196-arkhiv/bt-25-1-2023-ua/2062-lipidnij-sklad-ta-produkti-perekisnogo-okisnennya-tkanin-organizmu-bdzhil-za-vplivu-riznikh-doz-nanotekhnologichnogo-tsitratu-ge-ta-probiotika-lactobacillus-casei-v-7280

02/10/2023

Cr(VI) — поширений важкий метал. Його класифікують як глобальний забруднювач навколишнього середовища, який підвищує ризик кількох типів раку, і дедалі частіше визнають нейротоксикантом; Агентство з охорони навколишнього середовища США (USEPA) внесло Cr(VI) до пріоритетних забруднювачів через його стійкі токсичні властивості та переважно незворотний характер несприятливих ефектів. Однак Cr(VI) є невід’ємним компонентом таких технологічних процесів, як дублення шкіри, виробництво фарби, магнітної стрічки, виготовлення вуглеводнів (каталізатор), обробка металів, виробництво хроматів, зварювання нержавіючої сталі. Через порушення процесів виробництва відбуваються неконтрольовані викиди сполук Cr(VI) у довкілля: зокрема понад 20% сполук Сr, які використовуються в промисловому дубленні шкір, потрапляють у стічні води і забруднюють навколишні ґрунти та водойми токсичним Хромом. Це створює серйозні ризики отруєння тварин і людини. Сполуки Cr(VI) накопичуються в клітинах організмів, які населяють забруднені території екосистем, і так вступають у харчовий ланцюг. Основними шляхами Cr(VI)-індукованої токсичності є активація механізмів окисного стресу, пошкодження структури ДНК, епігенетичні порушення, що призводить до цитотоксичності, клітинного мутагенезу, канцерогенезу, апоптозу.

Добрими кандидатами для профілактики та зменшення негативних ефектів Cr(VI)-індукованого окисного стресу є біологічно активні речовини з антиоксидантними, детоксикаційними та цитопротекторними властивостями. Етилтіосульфанілат (ETS) належить до класу тіосульфонатних сполук, які є синтетичними аналогами природних біологічно активних сіркоорганічних сполук, отриманих з часнику, цибулі, броколі, цвітної капусти та морського їжака. Тіосульфонати стабільніші за їхні природні аналоги, проявляють спектр біологічних властивостей і низьку токсичність. Останні дослідження показали, що ETS характеризується антиоксидантними, цитопротекторними та гіполіпідемічними властивостями.

У своїх попередніх дослідженнях вчені Б. І. Котик зі співавт. встановили, що 14-денна експозиція ETS (100 мг/кг) сприяла лише частковій нормалізації окремих біохімічних показників крові щурів, які зазнали впливу Cr(VI). Дані наукових джерел свідчать, що часто ефективнішою є комбінована дія антиоксидантних сполук: зокрема вітамін Е значно доповнює захисну дію селену, мелатоніну, аторвастатину в умовах Cr(VI)-індукованої токсичності. З огляду на це, Б. І. Котик у своїй праці дослідив особливості комбінованої дії вітаміну Е та ЕТС на певні біохімічні показники крові, гематологічні показники та вміст загального хрому в печінці щурів, які зазнали впливу Cr(VI) (Kotyk BІ. Effect of ethylthiosulfаnylate in combination with vitamin E on certain biochemical blood parameters and hematological indicators in rats under the influence of Cr(VI). Bìol. Tvarin. 2023; 25 (1): 32–38. DOI: 10.15407/animbiol25.01.032).

Детальніше: https://aminbiol.com.ua/index.php/ua/arkhiv/196-arkhiv/bt-25-1-2023-ua/2068-vplyv-etyltiosulfanilatu-u-poiednanni-z-vitaminu-e-na-okremi-biokhimichni-parametry-krovi-ta-hematolohichni-pokaznyky-shchuriv-za-dii-crvi

25/09/2023

Метаболічні захворювання — такі, як дисліпідемія і цукровий діабет, — є поліетіологічними, для них характерне поєднання генетичної схильності і впливу зовнішніх факторів, зокрема дієти чи способу життя. З часом розлади метаболізму можуть спричинити ускладнення з боку серцево-судинної системи, дисфункцію життєво важливих органів, що суттєво погіршує якість життя і підвищує ризик передчасної смерті. Сучасний ринок фармакології пропонує препарати, які успішно контролюють рівень холестеролу і глюкози в крові, однак мають серйозні побічні ефекти. Рослинні препарати, рекомендовані в схемах лікування порушень обміну речовин, високоефективні і менш токсичні, ніж хімічно синтезовані. Особливу увагу дослідники звертають саме на рослини родини Lamiaceae, у наукових джерелах вказано про позитивний вплив їхніх активних речовин на обмінні процеси.

Лаванда вузьколиста (Lavandula angustifolia) — це багаторічна рослина, широко використовувана у різних сферах життя. Експериментальна фармакологія L. angustifolia охоплює протисудомну, седативну, протизапальну, антимікробну, спазмолітичну дію, а в клінічній фармакології розглядають її аналгетичну дію та вплив на серцево-судинну систему. У народній медицині L. angustifolia використовують для лікування мігрені, за стресу, серцево-судинних захворювань, деяких хвороб сечовидільної системи, також препарати L. angustifolia добре себе зарекомендували у лікуванні шкірних захворювань, ревматизму, травм. З огляду на широкий спектр фармакологічних ефектів як самої рослини, так і виготовлених на її основі препаратів, вчені М. О. Лєщова, А. В. Оліяр і В. В. Еверт поставили за мету вивчити вплив сухої трави L. angustifolia на рівень обмінних процесів і морфофункціональний стан внутрішніх органів щурів, які отримували раціон з високим вмістом жиру (Lieshchova MA, Oliyar AV, Evert VV. Influence of Lavandula angustifolia on metabolic indicators and morphofunctional state of rat organs with a high-fat diet. Bìol. Tvarin. 2022; 24 (4): 21–26. DOI: 10.15407/animbiol24.04.021).

Детальніше: https://aminbiol.com.ua/index.php/ua/arkhiv/194-arkhiv/bt-24-4-2022-ua/2043-vpyv-lavandula-angustifolia-na-pokaznyky-obminu-rechovyn-i-morfofunktsionalnyi-stan-orhaniv-shchuriv-na-tli-vysokozhyrovoho-ratsionu

Photo by JLPC, CC BY-SA 3.0 https://creativecommons.org/licenses/by-sa/3.0, via Wikimedia Commons

06/09/2023

У медичній і ветеринарній практиці серед великої кількості засобів з бактерицидними властивостями найчастіше використовують антибіотики або їхні синтетичні аналоги. До цієї групи входять сотні препаратів різної хімічної будови з різним спектром, механізмом дії, показанням до застосування, побічними ефектами. Проте антибіотикотерапія пов’язана з токсичністю для організму людини чи тварини, особливо за тривалого застосування. У тваринництві після лікування антибіотиками забій на м’ясо і збір молока дозволені тільки через певний період, який залежить від використаного препарату; якщо м’ясо і молоко були отримані раніше від зазначеного терміну, таку продукцію утилізовують або згодовують непродуктивним тваринам згідно з висновком ветеринарного лікаря.

Вирішити проблему антибіотикотоксичності можна двома способами: зменшуючи введену дозу зі збереженням її ефективності та використовуючи «таргетну доставку», коли діюча речовина транспортується безпосередньо до мікроорганізму в спеціальних нетоксичних для організму молекулах-контейнерах. Ефективні системи цільової доставки ліків, розроблені за останні роки, охоплюють нанорозмірні біосумісні полімерні транспортні системи, які проникають через мембрани бактеріальних клітин і в поєднанні з наявними антибіотиками здатні підвищувати терапевтичний ефект і знижувати токсичну дію діючої речовини на клітини та загалом на організм людини чи тварини. Розробка та виробництво лікарських засобів із застосуванням нанотехнологій дозволяє оптимізувати ефективність та мінімізувати побічні ефекти; крім того, покращується біодоступність і стає можливим контрольоване вивільнення ліків, зокрема високотоксичних. Але попри це, бракує досліджень токсичності препаратів, створених на основі наночастинок або полімерів.

Науковці Інституту біології тварин НААН разом зі співробітниками НУ «Львівська політехніка» розробили комплекси поліфосфатестерів з антибіотиками. Передбачається, що антибіотик у поєднанні з поліфосфатами збереже свої терапевтичні властивості та буде менш токсичним, ніж його комерційна форма. У своїй праці М. Р. Козак та І. М. Петрух досліджують вплив комплексів поліфосфатних ефірів з антибіотиками на організм лабораторних тварин за біохімічними маркерами гепато- та нефротоксичності (Kozak MR, Petruh IM. Blood biochemical parameters in mice under the action of polyphosphate esters and their complexes with antibiotics. Bìol. Tvarin. 2023; 25 (2): 3–7. DOI: 10.15407/animbiol25.02.003).

Детальніше: https://aminbiol.com.ua/index.php/ua/198-arkhiv/bt-25-2-2023-ua/2080-biokhimichni-pokaznyky-krovi-myshei-za-dii-polifosfat-esteriv-ta-ikh-kompleksiv-z-antybiotykamy

28/08/2023

Хромосомна нестабільність або неспецифічні порушення каріотипу — це тип нестабільності геному, що охоплює зміни генетичної інформації на рівні хромосом. Такі явища можуть бути наслідком як природної мінливості, так і впливу екологічних чинників — наприклад, радіаційного чи хімічного ураження, наявності паразитів в організмі, реакції на антибіотики, віруси чи вакцини. Хромосомна нестабільність можлива в будь-якому організмі, навіть у генетично здорових тварин, і в невеликій кількості не є підставою для порушень їхньої життєдіяльності. Велика кількість хромосомних аномалій свідчить про збій у генетичному апараті, що призводить до порушень репродуктивної і продуктивної функції тварини, а також може бути причиною хвороб чи фенотипових змін.

Цитогенетичні дослідження дозволяють вивчити геном у цілому: виявити число хромосом і описати їхню морфологію, діагностувати небажані аберації і рівень хромосомної нестабільності, який є чинником природної мінливості. Тривають дискусії щодо впливу методів розведення сільськогосподарських тварин на стабільність їх каріотипу. Однак досі недостатньо вивчено цитогенетичні характеристики особин, залучених до селекційного процесу, зокрема до міжвидового і міжпородного схрещування. Тому актуальними є дослідження цитогенетичної структури тварин, отриманих в результаті різних селекційних методів, зокрема кросбридингу.

У своїй науковій статті вчені В. В. Дзіцюк, Л. Ф. Стародуб і Т. М. Димань на чистопородних коровах-первістках української червонорябої молочної та української чорно-рябої молочної порід, а також кросбредних коровах, отриманих від схрещування корів української червоно-рябої молочної з бугаями монбельярдської породи, дослідили мінливість каріотипових ознак чистопородних і кросбредних корів молочного напряму продуктивності (Dzitsiuk V, Starodub L, Dyman T. Chromosomal instability of purebred and crossbred dairy cows. Bìol. Tvarin. 2022; 24 (4): 17–20. DOI: 10.15407/animbiol24.04.017).

Детальніше: http://aminbiol.com.ua/index.php/ua/194-arkhiv/bt-24-4-2022-ua/2042-khromosomna-nestabilnist-chystoporodnykh-i-krosbrednykh-koriv-molochnoho-napriamu-produktyvnosti

24/08/2023

Вітаємо з Днем Незалежності України! Віримо у нашу швидку перемогу!