10/11/2023
У породних групах дуже часто власники цуценят задають питання, на які заводчики, саме заводчики (не плутати з розведенцями) дають відповіді власникам своїх цуценят. І часто ті, хто задав питання, ображаються на відповідь - "Зверніться до свого заводчика", відповідаючи - "Ми брали собаку для себе".
Чому ми, заводчики, радимо звернутися по багатьом запитанням до своїх заводчиків? Тому, що саме заводчик був поруч з цуценятами під час їх народження, 24/7 доглядав за малечею і їхньою мамою, періодично зважуючи цуценят, щоби бачити, як вони набирають вагу і як розвиваються. Саме заводчик бачив як відкрились оченята, обробляв від глистів, відчув дотик прорізаних зубів, робив перший прикорм і можна перелічувати довго, що і як він спостерігав і робив. І зазвичай у заводчика з великим досвідом це не перше покоління в розпліднику і він знає, як народжувались і росли, чим хворіли і з яким характером пращури новонароджених цуценят.
І час від часу читаючи фразу "Ми брали собаку для себе", згадую розповідь, яку я прочитала на сайті розплідника Брит стар сакс (Шарпеї -Харків)!
СОБАКА «ДЛЯ СЕБЯ».
Половина седьмого. Встретились два доберманиста, выгуливающие своих собак. Один с черным кобелем стоя дремал в середине поляны, другой - вынырнул из кустов с черной сукой. Кобель подлетел к незнакомке и радостно завилял обрубком хвоста. Его восторг можно было понять: сука действительно была очень хороша: крупная, широкотелая, стройная, с длинными конечностями и длинной шеей, с сильными и резкими движениями. Она подняла глаза на хозяина, спрашивая, что делать: “Будем играть или пойдем дальше?” - “Играй, Даша”, разрешил мужчина. Несколькими мощными прыжками сука набрала скорость и понеслась по периметру поляны, стремительная и недосягаемая. Кобелек с тонким лаем пытался все-таки ее догнать. Меньше ростом, чем сука, он и голову имел какой-то совершенно другой формы. Она резко сужалась от черепной части к морде. Круглые светлые глаза пугали слегка безумным выражение. Пока собаки бегали, владельцы разговорились. “Ваш что-то мелковат”,- осторожно сказал хозяин суки. - “Да мы брали его для себя”,- ответил владелец кобеля. - “А я для кого держу Дашу? - изумился мужчина, - Для вас, что ли?” - “Ну, нет, конечно,- задумался co6eceдник, - но вы, наверное, на выставки ее водите...” - “Ну и что, вожу, выставляю, держу в хорошей форме”.