15/11/2023
Токсокара - це круглий черв, який може інфікувати людей і тварин. Цей паразит належить до родини Ascarididae і поширений по всьому світу.
Собачу токсокару вперше описав у 1782 році німецький дослідник П. Вернер, а котячу — у 1788 році німецький біолог Ф. фон Шранк.
Назва роду Toxocara походить від грец. Toxon — «лук» і грец. cara — «голова».
Тільки у 1952 році американські паразитологи на чолі з П. Бівером описали випадки захворювання людей, підтвердивши в них роль і наявність личинок собачої токсокари та давши назву «Visceral larva migrans» — синдром вісцеральної личинкової міграції.
У 1978 році американський інфекціоніст та паразитолог Ч. Ф. ван Рейн разом з П. Бівером та іншими співавторами систематизували нечисленні на той момент у світовій медичній літературі описи випадків зараження людей Toxocara cati, надавши і свої спостереження, де цим авторам вдалося вперше виявити личинок котячої токсокари у хворих людей.
Інфекція токсокарою у людей зазвичай виникає через контакт зі забрудненим ґрунтом або овочами, які містять яйця паразита. Основним джерелом інфекції є собаки і коти, які є осередками інфекції токсокарозом.
Людина може стати зараженою, якщо вона проглине яйця токсокари, наприклад, при недостатній гігієні рук після контакту зі забрудненим ґрунтом або тваринами.
У більшості випадків інфікування токсокарою протікає без симптомів або з легкими проявами.
Проте у деяких людей можуть розвиватися ускладнення, особливо якщо інфекція стає хронічною. Це може включати запалення очей (очний токсокароз), запалення печінки (печінковий токсокароз) або запалення легень (легеневий токсокароз).
Для діагностики інфікування токсокарою використовуються лабораторні тести, такі як аналіз крові для виявлення антитіл до паразита.
Антитіла до токсокар.
Лікування токсокарозу зазвичай включає призначення протипаразитарних препаратів:*Вормідекс,Долпак,Дронтал* та інші
Оскільки запобігання є найкращим способом уникнути інфекції, важливо дотримуватися наступних заходів безпеки:
-регулярно мити руки з милом та водою, особливо перед їжею;
-уникати контакту зі забрудненим ґрунтом;
-не дозволяти дітям грати у забруднених місцях;
-регулярно дезінфікувати після вигулу місця, де проживають тварини.
Важливо також забезпечити регулярне ветеринарне обстеження тварин і вчасно проводити декарізацію (проглистогонення), щоб запобігти поширенню токсокарозу в тварин (котиків та песиків).
